Словник української мови Грінченка

запора

Запо́ра, -ри

ж. Запоръ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. запора — Завада, перешкода [II]  Словник з творів Івана Франка
  2. запора — ЗАПО́РА, и, ж., рідко. Запір. Грякнула суха запора, заскавучали дерев'яні завіси дверей (І. Нижник); Чомусь у цій кімнаті не було запори (Ю. Логвин).  Словник української мови у 20 томах