Словник української мови Грінченка

запрещати

Запреща́ти, -ща́ю, -єш

сов. в. запрети́ти, -щу, -тиш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш. Ном. № 6984.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. запрещати — моск. забороняти забороняти, заборонити, позабороняти, заказувати, заказати, позаказувати  Словник чужослів Павло Штепа