запукати — Словник української мови Грінченка

запукати — Запу́кати. Постукати (у двері, вікно). Втім хтось у двері запукав, але так рішучо, що Самсонюк, єдиний “чуваючий ” член кумпанії, мимохіть здригнув ся (Галіп, 29); Запукає хто до дверей, вона й не ворухнеть ся з місця (Коб., Некультурна, 63) // пол. zapukać — постукати (у двері, у вікно). Українська літературна мова на Буковині
запукати — -аю, -аєш, док., діал. Застукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
запукати — запу́кати дієслово доконаного виду постукати діал. Орфографічний словник української мови
запукати — ЗАПУ́КАТИ, аю, аєш, док., діал. Застукати. Нові бербениці й барильця німують в кутку, хоч тільки запукай до них — і обізветься голос, що там жиє (Коцюб., II, 1955, 325). Словник української мови в 11 томах