запукати

ЗАПУ́КАТИ, аю, аєш, док., діал. Застукати.

Нові бербениці й барильця німують в кутку, хоч тільки запукай до них — і обізветься голос, що там жиє (Коцюб., II, 1955, 325).

Значення в інших словниках

1. запукати — Запу́кати. Постукати (у двері, вікно). Втім хтось у двері запукав, але так рішучо, що Самсонюк, єдиний “чуваючий ” член кумпанії, мимохіть здригнув ся (Галіп, 29); Запукає хто до дверей, вона й не ворухнеть ся з місця (Коб., Некультурна, 63) // пол. zapukać — постукати (у двері, у вікно).  Українська літературна мова на Буковині
2. запукати — -аю, -аєш, док., діал. Застукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запукати — запу́кати дієслово доконаного виду постукати діал.  Орфографічний словник української мови
4. запукати — Запукати, -каю, -єш гл. Застучать.  Словник української мови Грінченка