запізвати

Запізвати, -зву, -веш

гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан. Камен. у.

Значення в інших словниках

1. запізвати — див. запозивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запізвати — запізва́ти дієслово доконаного виду притягти до судової відповідальності арх.  Орфографічний словник української мови
3. запізвати — Запізва́ти, -пізву́, -пізве́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. запізвати — ЗАПІЗВА́ТИ див. запозива́ти.  Словник української мови в 11 томах