запізвати

Запізвати, -зву, -веш

гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запізвати — див. запозивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запізвати — запізва́ти дієслово доконаного виду притягти до судової відповідальності арх. Орфографічний словник української мови
  3. запізвати — Запізва́ти, -пізву́, -пізве́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. запізвати — ЗАПІЗВА́ТИ див. запозива́ти. Словник української мови в 11 томах