запідпідьомкати
Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш
гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка. Стор. І. 206.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запідпідьомкати — запідпідьо́мкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запідпідьомкати — Запідпідьо́мкати, -дьо́мкаю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запідпідьомкати — ЗАПІДПІДЬО́МКАТИ див. запідпадьо́мкати. Словник української мови в 11 томах