запідпідьомкати

Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш

гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка. Стор. І. 206.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запідпідьомкати — запідпідьо́мкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запідпідьомкати — Запідпідьо́мкати, -дьо́мкаю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. запідпідьомкати — ЗАПІДПІДЬО́МКАТИ див. запідпадьо́мкати. Словник української мови в 11 томах