заржати

Заржа́ти, -жу́, -же́ш

гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.

Значення в інших словниках

1. заржати — див. заіржати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заржати — заржа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. заржати — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. заржати — Заіржа́ти і заржа́ти, -ржу́, -рже́ш, -ржу́ть заржа́ти і заіржа́ти, -ржу́; -рже́ш, -ржу́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заржати — ЗАРЖА́ТИ див. заіржа́ти.  Словник української мови в 11 томах