заручитися

Заруча́тися, -ча́юся, -єшся

сов. в. заручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл.

1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється... Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. Грин. III. 470.

2) Ручаться, поручиться. Конст. у.

Значення в інших словниках

1. заручитися — див. одружуватися  Словник синонімів Вусика
2. заручитися — див. заручатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заручитися — заручи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. заручитися — ЗАРУЧИ́ТИСЯ див. заруча́тися.  Словник української мови в 11 томах