1. Словник української мови Грінченка

заручитися

Заруча́тися, -ча́юся, -єшся

сов. в. заручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл.

1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється... Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. Грин. III. 470.

2) Ручаться, поручиться. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заручитися — див. одружуватися Словник синонімів Вусика
  2. заручитися — див. заручатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заручитися — заручи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. заручитися — ЗАРУЧИ́ТИСЯ див. заруча́тися. Словник української мови в 11 томах