зарюмати

Зарю́мати, -маю, -єш

гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарюмати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 неперех. Те саме, що заплакати 1). 2》 перех. Плачучи, зробити припухлим, червоним (очі, обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарюмати — зарю́мати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. зарюмати — ЗАРЮ́МАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Те саме, що запла́кати 1. Троянські плакси тут ридали, Як на завійницю кричали, Еней зарюмав басом сам (Котл. Словник української мови в 11 томах