зарік —
зарок, -року, ч., розм. Клятва, обіцянка не робити чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарік —
зарі́к іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
зарік —
положи́ти зарі́к. Поклястися, взяти на себе який-небудь обов’язок. Настя положила зарік якнайчастіше навідуватися до хрещениці (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мови
зарік —
Зарі́к, -ро́ку, -кові, в -ро́ці; -ро́ки; -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зарік —
ЗАРІ́К, ЗАРО́К, ро́ку, ч., розм. Клятва, обіцянка не робити чого-небудь. З похмілля Клим недуж валявся, І дав собі зарік, Що він не буде брать горілки в рот вовік (Бор., Тв., 1957, 153); Він тепер постив і дав зарік мовчати (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах