Словник української мови Грінченка

зарічаний

Зарічаний, -а, -е

Любящій противорѣчить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде. Васильк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зарічаний — Непокірливий, сварливий, норовистий, норовливий.  Словник синонімів Караванського
  2. зарічаний — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
  3. зарічаний — -а, -е, діал. Непокірливий; сварливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зарічаний — ЗАРІЧА́НИЙ, а, е, діал. Непокірливий: сварливий. Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах