засичати

Засича́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.

Значення в інших словниках

1. засичати — засича́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засичати — -чу, -чиш, док. 1》 Почати сичати, видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука "с". || Вимовити протяжно звук "с", заспокоюючи кого-небудь, закликаючи до тиші. 2》 перен. Заговорити тихо, але дуже сердито.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засичати — ЗАСИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати сичати, видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука «с». В печі щось бухнуло, зашипіло, засичало. То збігав куліш (Коцюб., І, 1955, 15); Он гадюка засичала І сховалася в траву (Щог.  Словник української мови в 11 томах