засичати

засича́ти

-чу, -чиш, док.

1》 Почати сичати, видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука "с".

|| Вимовити протяжно звук "с", заспокоюючи кого-небудь, закликаючи до тиші.

2》 перен. Заговорити тихо, але дуже сердито.

Значення в інших словниках

1. засичати — засича́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засичати — ЗАСИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати сичати, видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука «с». В печі щось бухнуло, зашипіло, засичало. То збігав куліш (Коцюб., І, 1955, 15); Он гадюка засичала І сховалася в траву (Щог.  Словник української мови в 11 томах
3. засичати — Засича́ти, -чу́, -чи́ш гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.  Словник української мови Грінченка