засичати
засича́ти
-чу, -чиш, док.
1》 Почати сичати, видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука "с".
|| Вимовити протяжно звук "с", заспокоюючи кого-небудь, закликаючи до тиші.
2》 перен. Заговорити тихо, але дуже сердито.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засичати — засича́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- засичати — ЗАСИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати сичати, видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука «с». В печі щось бухнуло, зашипіло, засичало. То збігав куліш (Коцюб., І, 1955, 15); Он гадюка засичала І сховалася в траву (Щог. Словник української мови в 11 томах
- засичати — Засича́ти, -чу́, -чи́ш гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878. Словник української мови Грінченка