заслужувати

Заслужувати, -жую, -єш

сов. в. заслужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. К. Досв. 148. Як заслужиш пару волів, а пару жупанів, тоді сядеш коло моїх вишитих рукавів. Мет. 42. Бог правдивий всіх нас діла знає, як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450. Заслужував гетьманства він кріваво. К. ЦН. 304. Матір не купити, не заслужити. Ном. № 9359.

Значення в інших словниках

1. заслужувати — заслу́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заслужувати — див. заслуговувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заслужувати — ЗАСЛУ́ЖУВАТИ див. заслуго́вувати.  Словник української мови в 11 томах