заставний —
заста́вний прикметник від: застава у значенні охоронної варти, місця; від заставка заставни́й прикметник який віддається в заставу
Орфографічний словник української мови
заставний —
I заст`авний-а, -е. Прикм. до застава II. Заставна варта. II заставн`ий-а, -е. Прикм. до застава I. Заставна квитанція. Заставне зобов'язання — документ, що його видає позичальник кредитору на підтвердження його права.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заставний —
ЗАСТА́ВНИЙ², а, е. Прикм. до за́ста́вка². Заставною ілюстрацією до “Кобзаря” 1840 року взято малюнок Василя Штернберга, на якому зображено кобзаря з хлопчиком-поводирем (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
заставний —
ЗАСТА́ВНИЙ, а, е. Прикм. до заста́ва². Заставна варта. ЗАСТА́ВНИЙ, а́, е́. Прикм. до заста́ва¹. Заставна квитанція; // у знач. ім. заста́вна, но́ї, ж.. юр. Офіційний документ на заставлене майно.
Словник української мови в 11 томах