Словник української мови Грінченка

застовбурчитися

Застовбурчитися, -чуся, -чишся

гл. Стать вверхъ, дыбомъ (о волосахъ, шерсти).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. застовбурчитися — застовбу́рчитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови