Словник української мови Грінченка

застьол

Застьо́л, -лу

м. Покрывало, то, чѣмъ застлано (диванъ, кровать, столъ). Він до кроваті, шугнув рукою під застыл, — там і гроші підкинуто. Александр. у. (Залюбовск.).

Словник української мови Грінченка