застьол
Застьо́л, -лу
м. Покрывало, то, чѣмъ застлано (диванъ, кровать, столъ). Він до кроваті, шугнув рукою під застыл, — там і гроші підкинуто. Александр. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me