застьола

Застьо́ла, -ли

ж. Полотно, которымъ накриваютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ. Александр. у. (Залюбовск.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me