засябрувати

Засябрува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Стать въ сосѣдскія, товарищескія отношенія. З сусідою, охтирським крамарем, вони засябрували. О. 1862. IX. 70.

Значення в інших словниках

1. засябрувати — засябрува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови