засяяти

Зася́яти, -ся́ю, -єш

гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.

Значення в інших словниках

1. засяяти — зася́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засяяти — і засяти, -яю, -яєш, док. 1》 Почати сяяти, світити, випромінюючи сяйво (про світила, джерела світла). 2》 Заблищати, заіскритися, відбиваючи світло, проміння. 3》 без додатка і чим. Заблищати від якого-небудь почуття (про очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засяяти — Зася́ти і зася́яти, -ся́ю, -ся́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. засяяти — ЗАСЯ́ЯТИ і ЗАСЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. Почати сяяти, світити, випромінюючи сяйво (про світила, джерела світла). Вже й нічка настала, засяяли зорі, І темрява бір залягала (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах