Орфографічний словник української мови

засяяти

зася́яти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. засяяти — і засяти, -яю, -яєш, док. 1》 Почати сяяти, світити, випромінюючи сяйво (про світила, джерела світла). 2》 Заблищати, заіскритися, відбиваючи світло, проміння. 3》 без додатка і чим. Заблищати від якого-небудь почуття (про очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засяяти — Зася́ти і зася́яти, -ся́ю, -ся́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. засяяти — ЗАСЯ́ЯТИ і ЗАСЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. Почати сяяти, світити, випромінюючи сяйво (про світила, джерела світла). Вже й нічка настала, засяяли зорі, І темрява бір залягала (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  4. засяяти — Зася́яти, -ся́ю, -єш гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.  Словник української мови Грінченка