засічка
Засік, -ка
м. засіка, -ки, ж. Закромъ. Чуб. VII. 388. Він узяв, роскрив один засік. Рудч. Ск. II. 141. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 8. ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка