засічка
Засік, -ка
м. засіка, -ки, ж. Закромъ. Чуб. VII. 388. Він узяв, роскрив один засік. Рудч. Ск. II. 141. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 8. ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засічка — за́січка іменник жіночого роду рана; зарубка Орфографічний словник української мови
- засічка — -и, ж. 1》 Рана на нозі коня, що утворилася від зачіпання ноги об ногу. 2》 Зарубка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засічка — Карб, див. марка Словник чужослів Павло Штепа
- засічка — ЗАСІ́ЧКА, и, ж., полігр. Додатковий штрих, що завершує з'єднувальний елемент у друкарському шрифті. Шрифти із засічками традиційно використовуються для друкування газет і журналів (з наук.-попул. літ.); Шрифти без засічок сприймаються краще, ніж із засічками (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- засічка — ЗА́СІЧКА, и, ж. Рана на нозі коня, що утворилася від зачіпання ноги об ногу. Словник української мови в 11 томах