1. Словник української мови у 20 томах

засічка

ЗАСІ́ЧКА, и, ж., полігр.

Додатковий штрих, що завершує з'єднувальний елемент у друкарському шрифті.

Шрифти із засічками традиційно використовуються для друкування газет і журналів (з наук.-попул. літ.);

Шрифти без засічок сприймаються краще, ніж із засічками (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засічка — за́січка іменник жіночого роду рана; зарубка Орфографічний словник української мови
  2. засічка — -и, ж. 1》 Рана на нозі коня, що утворилася від зачіпання ноги об ногу. 2》 Зарубка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засічка — Карб, див. марка Словник чужослів Павло Штепа
  4. засічка — ЗА́СІЧКА, и, ж. Рана на нозі коня, що утворилася від зачіпання ноги об ногу. Словник української мови в 11 томах
  5. засічка — Засік, -ка м. засіка, -ки, ж. Закромъ. Чуб. VII. 388. Він узяв, роскрив один засік. Рудч. Ск. II. 141. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 8. ум. Словник української мови Грінченка