засічений
ЗАСІ́ЧЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до засікти́2 1.
Перевіряв [Богучар] усе, провадив пристрілку по засічених квадратах цілим полком (В. Кучер);
// засі́чено, безос. пред.
– О двадцятій нуль-нуль з спостережного пункту на мисі Тарханкут засічено було човен, що тримав курс на материк (О. Сизоненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засічений — засі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- засічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засікти I 1), 2). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засічений — ЗАСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засі́кти¹ 1, 2. В 1835 р. повстали лівобережні козаки.. Заворушення козаків були придушені військовою силою, а керівники руху на смерть засічені шпіцрутенами (Іст. УРСР, І, 1953, 420); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах