засічений
ЗАСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засі́кти¹ 1, 2.
В 1835 р. повстали лівобережні козаки.. Заворушення козаків були придушені військовою силою, а керівники руху на смерть засічені шпіцрутенами (Іст. УРСР, І, 1953, 420);
// У знач. прикм.
Перевіряв [Богучар] усе, провадив пристрілку по засічених квадратах цілим полком (Кучер, Чорноморці, 1956, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засічений — засі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- засічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засікти I 1), 2). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засічений — ЗАСІ́ЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до засікти́2 1. Перевіряв [Богучар] усе, провадив пристрілку по засічених квадратах цілим полком (В. Кучер); // засі́чено, безос. пред. – О двадцятій нуль-нуль з спостережного пункту на мисі Тарханкут засічено було човен, що тримав курс на материк (О. Сизоненко). Словник української мови у 20 томах