затамувати

Затамува́ти, -му́ю, -єш

гл.

1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12.

2) Остановить теченіе воды, запрудить.

3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.

Значення в інших словниках

1. затамувати — затамува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затамувати — див. затамовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затамувати — ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. затамувати — ЗАТАМУВА́ТИ див. затамо́вувати.  Словник української мови в 11 томах