затамувати

затамува́ти

див. затамовувати.

Значення в інших словниках

1. затамувати — затамува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затамувати — ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін.  Словник синонімів української мови
3. затамувати — ЗАТАМУВА́ТИ див. затамо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
4. затамувати — Затамува́ти, -му́ю, -єш гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.  Словник української мови Грінченка