затверділий

Затверділий, -а, -е

Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.

Значення в інших словниках

1. затверділий — затверді́лий 1 дієприкметник який затвердів затверді́лий 2 прикметник твердий  Орфографічний словник української мови
2. затверділий — див. твердий  Словник синонімів Вусика
3. затверділий — затвердлий, -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до затвердіти, затверднути. 2》 у знач. прикм.Твердий. || Зашкарублий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. затверділий — ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди...  Словник синонімів української мови
5. затверділий — ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ, ЗАТВЕ́РДЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до затверді́ти, затве́рднути. Затверділі за літо листки крешуть, мов шаблі об панцир, — і шум їхній гострий, тривожний (Сенч., На Бат.  Словник української мови в 11 томах