Словник української мови Грінченка

затруїти

Затруїти

см. затруювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. затруїти — затруї́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. затруїти — див. затруювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затруїти — ТРУЇ́ТИ (знищувати отрутою; насичувати щось отрутою тощо); ОТРУ́ЮВАТИ, МОРИ́ТИ (тільки знищувати); ЗАТРУ́ЮВАТИ (робити щось отруйним). — Док.: отруї́ти, затруї́ти. — Ну й тютюн у тебе, тільки гадюк труїти (П.  Словник синонімів української мови
  4. затруїти — ЗАТРУЇ́ТИ див. затру́ювати.  Словник української мови в 11 томах