затужавіти —
ЗАТУЖА́ВІТИ, іє. Док. до тужа́віти. Земля, затужавіла, на деревах з’явився сніговий мох (Збан., Курил. о-ви, 1963, 194); За ніч затужавіли калюжі.., і коні сковзаються, спотикаються на слизькому льоду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 601); *Образно.
Словник української мови в 11 томах