затужавіти

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.

Значення в інших словниках

1. затужавіти — затужа́віти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затужавіти — -іє. Док. до тужавіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затужавіти — ЗАТУЖА́ВІТИ, іє. Док. до тужа́віти. Земля, затужавіла, на деревах з’явився сніговий мох (Збан., Курил. о-ви, 1963, 194); За ніч затужавіли калюжі.., і коні сковзаються, спотикаються на слизькому льоду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 601); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
4. затужавіти — Затужавіти, -вію, -єш гл. = затугавіти. Затужавіла капуста. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка