затурбувати

Затурбува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Обезпокоить.

Значення в інших словниках

1. затурбувати — затурбува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затурбувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Почати турбувати, викликаючи у кого-небудь занепокоєння. 2》 Завдати клопоту кому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затурбувати — ЗАТУРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Почати турбувати, викликаючи у кого-небудь турботу, занепокоєння. 2. Завдати клопоту кому-небудь. Сповістіть, будь ласка, якщо це Вас не дуже затурбує (Мирний, V, 1955, 403).  Словник української мови в 11 томах