1. Словник української мови Грінченка

затурбувати

Затурбува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Обезпокоить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затурбувати — затурбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затурбувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Почати турбувати, викликаючи у кого-небудь занепокоєння. 2》 Завдати клопоту кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затурбувати — ЗАТУРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Почати турбувати, викликаючи у кого-небудь турботу, занепокоєння. 2. Завдати клопоту кому-небудь. Сповістіть, будь ласка, якщо це Вас не дуже затурбує (Мирний, V, 1955, 403). Словник української мови в 11 томах