затурбувати
ЗАТУРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Почати турбувати, викликаючи у кого-небудь турботу, занепокоєння.
2. Завдати клопоту кому-небудь.
Сповістіть, будь ласка, якщо це Вас не дуже затурбує (Мирний, V, 1955, 403).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затурбувати — затурбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- затурбувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Почати турбувати, викликаючи у кого-небудь занепокоєння. 2》 Завдати клопоту кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затурбувати — Затурбува́ти, -бу́ю, -єш гл. Обезпокоить. Словник української мови Грінченка