Словник української мови Грінченка

затьон

Затьон, -ну

м.

1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. Черк. у.

2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях. О. 1862. V. Кух. 39.

Словник української мови Грінченка