затьмити

Затьмити, -млю́, -ми́ш

гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. Камен. у. — очі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молоденькі червоною китайкою затьміте. О. 1862. VIII. 22.

Значення в інших словниках

1. затьмити — затьми́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затьмити — -млю, -миш; мн. затьмлять; док., перех. 1》 Зробити щось темним або невидним, прикривши, затуливши собою або чим-небудь; затемнити. 2》 перен. Перевершити кого-, що-небудь своїми якостями, досягненнями і т. ін. 3》 перен. Зробити менш зрозумілим; заплутати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затьмити — ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. затьмити — Затьми́ти, -млю́, -ми́ш, -мля́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. затьмити — ЗАТЬМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. затьмля́ть; док., перех. 1. Зробити щось темним або невидним, прикривши, затуливши собою або чим-небудь; затемнити. Хто сонце спроможеться ясне затьмити? (Зеров, Вибр., 1966, 434); *Образно. З Тверського руку ти [О.  Словник української мови в 11 томах