Словник української мови Грінченка

затьохкати

Затьо́хкати, -каю, -єш

гл.

1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко.

2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче. О. 1862. X. 12.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. затьохкати — затьо́хкати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. затьохкати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати тьохкати (про птахів). 2》 Почати видавати звуки, що нагадують тьохкання солов'я. 3》 розм. Швидко забитися, закалатати під впливом яких-небудь почуттів (про серце).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затьохкати — ЗАТЬО́ХКАТИ, аю, аєш, док. 1. Почати тьохкати (про птахів). Прийшла весна весела, верба зазеленіла соловейко затьохкав (Гр., І, 1963, 340); Якась пташка затьохкала так ніжно й радісно, що Зозуля аж голову підняв до неба (Кучер, Трудна любов, 1960, 430).  Словник української мови в 11 томах