затьохкати

ЗАТЬО́ХКАТИ, аю, аєш, док.

1. Почати тьохкати (про птахів).

Прийшла весна весела, верба зазеленіла соловейко затьохкав (Гр., І, 1963, 340);

Якась пташка затьохкала так ніжно й радісно, що Зозуля аж голову підняв до неба (Кучер, Трудна любов, 1960, 430).

2. Почати видавати звуки, що нагадують тьохкання солов’я.

Він затьохкав, як соловей, засвистів іволгою, заклепав, мов лелека на стрісі… (Донч., Дочка, 1950, 149).

3. розм. Швидко забитися, закалатати під впливом яких-небудь почуттів (про серце).

Затьохкали, забилися опалені жаром першого кохання серденька дівочі (Л. Янов., І, 1959, 32);

Серце матері затьохкало ще більше. Може за слізьми не впізнає сина в передньому молодому шляхтичеві… (Ле, Хмельницький, І, 1957 369).

Значення в інших словниках

1. затьохкати — затьо́хкати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затьохкати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати тьохкати (про птахів). 2》 Почати видавати звуки, що нагадують тьохкання солов'я. 3》 розм. Швидко забитися, закалатати під впливом яких-небудь почуттів (про серце).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затьохкати — Затьо́хкати, -каю, -єш гл. 1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче. О. 1862. X. 12.  Словник української мови Грінченка