Словник української мови Грінченка

захарчати

Захарча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Захрипѣть. Єдного і другого ударив під бік ножем, — так вони і захарчали. Рудч. Ск. І. 199.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. захарчати — захарча́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. захарчати — -чу, -чиш, док., розм. 1》 Почати харчати, видавати хрипкі звуки. || Почати видавати звуки, схожі на хрипіння. 2》 Заговорити хрипливим голосом. || Загавкати глухо, хрипло; загарчати. 3》 рідко. Почати хропіти (уві сні).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захарчати — ЗАХАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. 1. Почати харчати, видавати хрипкі звуки. Кривава смага криє запечені уста його; немов хто здавив за горло — захарчав він, застогнав… (Мирний, І, 1954, 359); // Почати видавати звуки, схожі на хрипіння.  Словник української мови в 11 томах