захорувати

Захоруваты, -рую, -ешъ

гл. Заболить. Камен. у. Міусск. окр. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ. МВ.

Значення в інших словниках

1. захорувати — захорува́ти дієслово доконаного виду захворіти діал.  Орфографічний словник української мови
2. захорувати — -ую, -уєш і захоріти, -ію, -ієш, док., без додатка і на що, діал. Захворіти. || за ким, перен. Болісно пережити відсутність кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захорувати — ЗАХВОРІ́ТИ (стати хворим), ЗАНЕДУ́ЖАТИ, ЗАСЛА́БНУТИ розм., ЗАСЛА́БТИ розм., ЗАСЛАБІ́ТИ розм., ЗАЧАВЛІ́ТИ розм., РОЗНЕДУ́ЖАТИСЯ розм., РОЗХВОРІ́ТИСЯ розм., РОЗНЕМОГТИ́СЯ розм., ЗАХОРУВА́ТИ діал., ЗАХОРІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. захорувати — ЗАХОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ЗАХОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., без додатка і на що, діал. Захворіти. Отже як став старий [дід Улас], немічний, та ще й захорував до того,— так його й одпустили з двору, щоб не переводив даремно панського хліба… (Мирний, І, 1949...  Словник української мови в 11 томах