зацвітати

Зацвіта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. зацвісти, -ту, -те́ш, гл.

1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63.

2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668.

Значення в інших словниках

1. зацвітати — зацвіта́ти 1 дієслово недоконаного виду розцвітати зацвіта́ти 2 дієслово недоконаного виду пліснявіти  Орфографічний словник української мови
2. зацвітати — 1. цвісти, розцвітати, розквітати, квітнути, квітувати; (- зорі) О. за-  Словник синонімів Караванського
3. зацвітати — I -аю, -аєш, недок., зацвісти, -іту, -ітеш, док., без додатка і чим. 1》 Починати цвісти, вкриватися квітками; розцвітати. 2》 перен. З'являтися, вирізняючись яскравим кольором. || Починати блищати, сяяти, світитися. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зацвітати — I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти.  Словник синонімів української мови
5. зацвітати — ЗАЦВІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗАЦВІСТИ́, іту́, іте́ш, док., без додатка і чим. 1. Починати цвісти, вкриватися квітками; розцвітати. Весна йде та йде.  Словник української мови в 11 томах