зацвітати

I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом (В. Кучер); Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли (О. Олесь); Вона не встигла навіть надивитися, як весною розквітають квіти (Ю. Збанацький); Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком у високі жита, що вже заквітували на все поле (М. Стельмах). — Пор. 1. цвісти́.

ПЛІ́СНЯ́ВІТИ (вкриватися плісенню), ЦВІСТИ, ЗАЦВІТА́ТИ, СНЯ́ДІТИ (часто про розсіл). — Док.: заплі́снявіти, зацвісти́, засня́діти. — Ваша світлість, Прийшов доповісти, Що уся кукурудза в помісті Почина пліснявіти і гнити (Ю. Гойда); По стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний); Паска була сливе порожня і всередині зацвіла (І. Нечуй-Левицький); Сир почав снядіти (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. зацвітати — зацвіта́ти 1 дієслово недоконаного виду розцвітати зацвіта́ти 2 дієслово недоконаного виду пліснявіти  Орфографічний словник української мови
2. зацвітати — 1. цвісти, розцвітати, розквітати, квітнути, квітувати; (- зорі) О. за-  Словник синонімів Караванського
3. зацвітати — I -аю, -аєш, недок., зацвісти, -іту, -ітеш, док., без додатка і чим. 1》 Починати цвісти, вкриватися квітками; розцвітати. 2》 перен. З'являтися, вирізняючись яскравим кольором. || Починати блищати, сяяти, світитися. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зацвітати — ЗАЦВІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗАЦВІСТИ́, іту́, іте́ш, док., без додатка і чим. 1. Починати цвісти, вкриватися квітками; розцвітати. Весна йде та йде.  Словник української мови в 11 томах
5. зацвітати — Зацвіта́ти, -та́ю, -єш сов. в. зацвісти, -ту, -те́ш, гл. 1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. 2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668.  Словник української мови Грінченка