зачатувати

Зачатува́ти, -ту́ю, -єш

гл.

1) Начать сторожить, начать караулить.

2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234.

Значення в інших словниках

1. зачатувати — зачатува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зачатувати — ЗАЧАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Почати чатувати. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тривогу (П. Куліш); Почувши, що він [абат] їде, Гіно густо зачатував усі дороги і в одній тіснині оточив абата з усім обозом і челяддю (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).  Словник української мови у 20 томах