зачатувати

ЗАЧАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Почати чатувати.

Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тривогу (П. Куліш);

Почувши, що він [абат] їде, Гіно густо зачатував усі дороги і в одній тіснині оточив абата з усім обозом і челяддю (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. зачатувати — зачатува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зачатувати — Зачатува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234.  Словник української мови Грінченка