зачатувати
ЗАЧАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
Почати чатувати.
Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тривогу (П. Куліш);
Почувши, що він [абат] їде, Гіно густо зачатував усі дороги і в одній тіснині оточив абата з усім обозом і челяддю (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачатувати — зачатува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зачатувати — Зачатува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234. Словник української мови Грінченка